ВПО та приймаюча громада

Головні бажання ВПО – мир на Донбасі та відновлення втраченого соціального середовища

Європейська дослідницька асоціація на замовлення проекта “Українська ініціатива з підвищення впевненості” виконала проект “ВПО та приймаюча громада”.

Серед питань, які досліджувала ЕРА, стояло питання про плани на майбутнє.

Робота та житло – це найважливіші мотивуючи фактори.  Їх наявність або відсутність дуже часто вирішальні щодо переселення чи повернення до дому.

  • Зміна місця проживання. Третина опитаних розглядає можливість переселення на іншу територію України. Розглядаються в першу чергу найближчі регіони – Схід та Південь.
  • Повернення в рідне місто/село розглядає  58% ВПО. Це частіше ті, у кого залишилися рідні на території, яка не підконтрольна Україні та літні люди.
  • Фактори впливу на рішення про повернення. Головними факторами, від яких буде залежати  повернення ВПО, – це завершення війни (61%) та відновлення робочих місць (26%)

Частина ВПО (16%) не планує повертатися. Це переважно ті, хто знайшов житло та роботу з високою заробітною платою.

Основні висновки доcлідження дивіться у презентації та звіті за посиланням: https://cloud.mail.ru/public/3mSh/81srznM6k

Яку суму зекономило Міністерство фінансів, не забезпечивши фінансування учнів-ВПО в школах відповідно до Закону ?

За інформацією із шкіл, які прийняли учнів-ВПО у різних регоінах України, додаткового фінансування з урахуванням збільшення учнів, вони не отримали. Якщо врахувати, що за даними Міністерства освіти і науки Україна на 29.05.2015 р. до загальноосвітніх навчальних закладів України зараховано 60,023 тис. учнів  -ВПО, а вартість освітніх послуг на кожного учні складала близько 7-8 тисяч гривень на рік, можна порахувати суму економії.

Це питання також повставало на прес-конференції, фоторепортаж з якої дивіться нижче:

Інфографіка: право на освіту учнів-ВПО в школах і ПТУ

«Результати громадського моніторингу: як забезпечено право на освіту в школах і ПТУ учнів-переселенців зі Сходу? »

14 грудня  громадська організація ERA-Європейська дослідницька асоціація представила результати громадського моніторингу забезпечення права на освіту учнів- внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які  покинули  зону конфлікту на Сході  України. Моніторинг  було проведено у школах та ПТУ  у 16 містах Дніпропетровської, Харківської та на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей. Опитування батьків учнів – ВПО та батьків місцевих школярів,  спілкування з вчителями та психологами відбулось завдяки об’єднанню зусиль чотирьох громадських організацій. Дослідження виявило  рівень забезпечення  права на освіту учнів – ВПО, проблеми адаптації, зони потенційних конфліктів  та  їх запобігання, основні потреби учнів -ВПО  та їх батьків.

Система шкільної та професійно-технічної освіти гнучко і швидко забезпечила конституційне право на освіту великої кількості дітей шкільного віку, які разом із батьками покинули зону збройного конфлікту на Сході України. Проблемою залишається невизначеність кількості дітей – ВПО, які не відвідують школи. Серед інших проблем – неготовність загальноосвітніх шкіл  до вирішення психологічних проблем дітей – ВПО та їх батьків. Про це свідчать результати дослідження, яке здійснила ГО “Європейська дослідницька асоціація” у співпраці з ГО «Громадська ініціатива Луганщини» (м.Сєвєродонецьк), «Донецький прес-клуб» (м.Краматорськ), «Кримська правозахисна ініціатива» (м.Дніпропетровськ), “Чугуївська правозахисна група” (м.Чугуїв)  за підтримки  Міжнародного фонду “Відродження”.

Результати дослідження свідчать, що після переселення  більшість із опитаних батьків практично одразу влаштували дитину на навчання у нову школу за місцем проживання (75%) або через місяць після переселення – 20% респондентів. 93% опитаних зазначили, що  знайти нову школу для дитини після переселення було дуже легко або скоріше легко.

За визнанням батьків школярів -ВПО у новій школі їхніх дітей зустріли дружньо, як вчителі і адміністрація, так і однокласники. 77% опитаних зазначили, що дітям не доводилось складати при вступі до школи на новому місці навчання жодних тестів або проходити співбесіду. У більшості дітей не було проблем і з адаптацією на новому місці.

Поява учнів -ВПО у школах не стала несподіваною для адміністрації та вчителів шкіл. Були проведені спеціальні збори вчителів, організовані зустрічі із представниками управлінь освіти з метою розповсюдження інформації про нормативне забезпечення прийняття дітей ВПО, а також із лікарями, психологами, психіатрами. Разом із цим, вчителі і психологи, особливо в тих районах, де кількість ВПО висока, відмічають значний моральний і психологічний тиск ситуації, в якій їм довелось опинитися, приймаючи учнів -ВПО до школи.

Громадський моніторинг виявив проблеми, які характерні для всіх загальноосвітніх шкіл і є прямим порушенням положень «Закону про загальну середню освіту» та норм Конституції України. Серед них – недофінансування шкіл та незадовільний матеріальний стан, брак обладнання, підручників, неможливість займатися спортом, неналежне харчування учнів.  Батьки ВПО вказують на  гірший матеріальний стан шкіл, в яких доводиться після переїзду навчатися їхнім дітям, а іноді й на низьку якість навчання. Проте найбільш актуальна проблема для батьків ВПО – це різного роду фінансові витрати, які  поширені в школах. На цьому підґрунті – матеріального забезпечення навчального процесу – можливе виникнення локальних конфліктів із батьками місцевих учнів.

Водночас дослідження показало, що батьки місцевих школярів у цілому доброзичливо ставляться до учнів -ВПО, із розумінням та готовністю допомагають їм адаптуватися на новому місці. 42% особисто допомагали  дітям-переселенцям та їхнім батькам; при цьому переважала морально-психологічна (64%) та матеріальна допомога (44%). Переважна більшість  батьків місцевих учнів зазначила, що жодних проблем і конфліктних ситуацій у їхніх дітей із учнями ВПО в школі не було. Батьки розуміють, що відсутність таких конфліктів є переважно заслугою вчителів, які зуміли знайти підхід і спільну мову для таких дітей.

Спілкування з вчителями й особливо психологами в школах та ПТУ виявило латентну проблему, яка може мати негативні наслідки у майбутньому. Йдеться  про психологічні проблеми учнів -ВПО, які здебільшого ігноруються або не усвідомлюються  їхніми батьками.

На думку  шкільних психологів, існує низький рівень довіри до працівників їх фаху. Батьки неохоче приводять своїх дітей на консультації, оскільки переживають, що це призведе до дискримінації дітей. Певний бар’єр між батьками і психологами має місце, що значною мірою пояснюється низьким рівнем культури і обмеженістю практики звернення за психологічною допомогою серед населення України. Саме тому більшість батьків вважає, що спроможні впоратись із існуючими психологічними проблемами дітей самостійно.  З іншого боку, у більшості шкільних психологів нема методик та навичок роботи з учнями, які бачили війну:. Шкільний психолог з Дніпропетровська свідчить:Мы не имели такого опыта. Ведь это не просто стрессовая бытовая ситуация. Я знала на тот момент, как помочь, если в семье конфликты, если насилие. Но вот что делать с теми, кто видел войну – нет. Это абсолютно другой уровень помощи. Это другой диалог“. Вирішення цієї проблеми має взяти на себе МОН за підтримки донорських організацій.

Презентацію моніторингу та рекомендації, розроблені коаліцією громадських організацій для Міністерства освіти та науки див.  за посиланням :https://cloud.mail.ru/public/CVMn/orsGFTsG4

ВІДЕОЗВІТ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ ДИВ. за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=tARb7BdZBik

Відкритість нашої організації

Для всіх заікавлених сторні ми підготували звіт про нас та нашу діяльність у 2014 році. Звіт можна знайти за цим посиланням: https://cloud.mail.ru/public/Ccd2/ShB3wtMdN

Європейська дослідницька асоціація приєдналась до Коаліції громадянського індексу реформ

Європейська дослідницька асоціація приєдналась до Коаліції Громадського Індексу Реформ, яка ставить на меті моніторинг та інформування всіх зацікавлених сторін про хід реформ в Україні, їх відповідності ухваленим національним документам та підписаним Україною міжнародних зобов’язань.

Маючи великий досвід моніторингу та оцінки стану освіти в Україні, Європейська дослідницька асоціація взяла на себе зобов’язання здійснювати незаангажований моніторинг реформи освіти та науки в Україні.

Меморандум про співпрацю громадських організацій з досвідом аналітичної діяльності для здійснення моніторингу та інформування про хід реформ в Україні був підписаний 25 червня 2015 року. Цим документом оформлено утворення Коаліції Громадянського Індексу Реформ.

Інформація про прес -конферецію розміщена тут: http://novakraina.org/news-2/news/nova-kraina-razom-z-inshimi-gromadski

Медіаосвіта в загальноосвітніх школах України: деякі висновки дослідження

  • Медіасвіта (МО) в загальноосвітніх школах України впроваджується завдяки вдалому поєднанню зусиль Академії української преси, яка підготувала на своїх школах основну групу вчителів, координаторів/викладачів в ОІППО, та Інституту соціальної та політичної психології АПНУ, розробником концепції експерименту, в якому взяли участь школи з 10 областей України. Міністерству освіти та науки треба приділити ЗНАЧНО більше уваги експерименту та переходу від експриментальної моделі до впровадження медіаосвіти в усіх школах України.
  • Поширення експерименту одночасно на національному та регіональному рівнях, а також  самостійне провадження медіаосвіти в деяких школах є підтвердженням того, що МО починає виходити за рамки початкового експерименту. Водночас, забезпечити повноцінний перехід від експерименту до широкого впровадження МО можна, якщо перейти до навчання з МО майбутніх вчителів і включити курс медіаосвіти до обов’язкової програми навчання студентів педагогічних коледжів і університетів.
  • Медіаосвіта необхідна й батькам. Школярі оцінюють медіаграмотність своїх батьків не дуже високо, тому проводять “просвітницьку” роботу із своїми батьками, спираючись на свої знання з МГ. Школи також почали використовують різні методи для просвітницької роботи з батьками, і це важливий напрямок треба підтримувати і розвивати.

Медіаосвіта - вимога часу, треба переходити від експерименту до широкої практики

ERA продовжує вивчати стан впровадження медіосвіти в загальноосвітніх школах Україні. Поки що викладання курсу відбувається в окремих школах Київської, Дніпропетровської, Запорізької, Харківської, Черкаської, Миколаївської, Херсонської , Луганської, Полтавської, Львівської, АРК, які приєдналися до національного або регіонального експерименту. В деяких школах медіаосвіта впроваджується самотужки, на ентузіазмі окремих вчителів та за підтримки  шкільної адміністрації. На думку опитаних нами вчителів , впровадження курсу медіаосвіти  є нагальною потребою для всіх рівнів української  освіти, починаючи від школи і закінчуючи університетами.

Медиаграмотность и медиакультура - каков статус эксперимента ?

Европейская исследовательская ассоциация по запросу U-Media проводит исследование состояния внедрения программы медиаграмотности/медиакультуры в школах Украины, педагогических колледжах и университетах.

Первые результаты обнадеживают. Всеукраинский эксперимент, начавшийся в школах Днепропетровской, Запорожской, Полтавской, Луганской, Киевской, Черкасской  областях, расширил свои рамки на Харьковскую и Львовскую области. Часто он приобретает особую региональную окраску.

Мы общаемся с учителями и преподавателями-энтузиастами. Хочется верить, что это – только начало, поскольку трудно переоценить ВАЖНОСТЬ и НУЖНОСТЬ формирования критического мышления и умения ориентироваться в современном медиа-пространстве, особенно в современных условиях.

50% опитаних батьків вважають шкільні фонди необхідними

Сьогодні, 12 березня 2014 року, Європейська дослідницька асоціація представила зацікавленим журналістам результати дослідження  ”Як створюються та використовуються шкільні фонди ?” здійсненого за підтримки фонду “Відродження”. Дослідження спростувало поширені думки щодо того, що батьки категорично заперечують необхідність існування класних та шкільних фондів, спрямованих на підтримку школи  (50% опитаних батьків висловились “за”). Опитування підтвердило, що здебільшого зібрані гроші йдуть на ремонт шкіл, класів, обладнання, додаткові та необхідні підручники.

Дослідження показало, що батьки мало знають про легитимні способи створення шкільних фондів, але 60% хотіли б про це дізнатися.

Результатом дослідження стало визначення середньої суми, яку  батьки учня/учениці  міської загальноосвітньої  школи державної та комунальної власності здають   в класний та шкільний фонди на рік: від 800 ждо 900 гривень.

Але головним доробком проекту стала розробка порадника для батьків “Як правильно керувати спільними шкільними грошима”, який спрямований на те, щоб допомогти батькам налаштувати роботу шкільних фондів прозоро та підзвітно  (дивіться матеріали проекту у підрозділі “Звіти та публікації”).

На презентації були присутні директори шкіл , де існують шкільні фонди. Вони поділилися досвідом та зазначили негативні і позитивні сторони створення та функціонування шкільних фндів.