Implementation of media education and media literacy courses in secondary schools in Ukraine

At the request of Internews ERA conducted the third wave of research “Implementation of media education and media literacy courses in secondary schools in Ukraine”.

Here is an extract from the report:

Factors that could Speed up Media Education Implementation

  • In 2016, the majority of the interviewed teachers and OIPE coordinators believed that an Order by the Ministry of Education and Science of Ukraine instating Compulsory Media Education Courses in secondary schools could open opportunities for media education implementation of in all schools throughout Ukraine. All 17 regional coordinators and 83 out of 90 teachers surveyed supported this opinion. However, the Ministry of Education and Science of Ukraine seemed to be in no hurry to make such an order, which is why the 2017 study recorded that only half of the 14 coordinators interviewed (seven) and less than a half of 118 teachers surveyed (50) believed that this order would be a guarantee to widespread and successful media education implementation in Ukraine. This idea can be explained by the disappointment of teachers and coordinators with insufficient support from the Ministry of Education and Science of Ukraine, as well as with greater courage and self-confidence of the educators themselves.
  • The second highest rated recommendation supported by 67 teachers was “creation of a professional teacher association aimed at exchanging experience and discussing ME/ML educational materials”. In 2016, the second place was given to “financial assistance in developing proper ME materials”. It is worth noting that teachers felt the need to unite, as they realized that the experience accumulated must be discussed, improved and shared in the professional environment. Considering financial support, no one expects it anymore.
  • Systematic professional development was listed as the third most important factor for successful media education implementation. Regular exchanges on personal experiences, seminars and conferences for teachers, as well as opportunities to learn international approaches to introducing media education in school curricula could further strengthen media education implementation in Ukrainian schools and raise the professional qualifications of teachers.

Future Prospects

The prospects for further media education implementation have not changed significantly, when compared with findings of the previous studies. Experts explained that successful media education implementation at all secondary school levels would require developments in all areas – organizational, methodical and communicative. In particular: (1) widespread introduction of the media education courses in higher educational pedagogical/teacher training institutions in Ukraine; (2) adoption of a clear scientific definition of some new media education practices, in particular, ME integration with other school subjects; (3) development of an interactive electronic textbook for students, which would be available online; (4) creation of a permanent ME teacher association for consultations and exchange of experience; (5) financial support provided to teachers developing ME materials and implementing new ME teaching formats.

The problem of social integration of Ukrainian society

The article prepared by Maryna Sobolevska , Associate Professor, Doctor of Social Sciences, member of ERA is devoted to the consideration of the problem of social integration in the context of the processes that have affected Ukrainian society in the last 3 years. The problem of adaptation and integration of IDP is viewed from the standpoint of the theory of social integration, passing through the structural changes and everyday human practices.

You can find the article here:Sobolevska_The problem of social integration of Ukrainian society_2017

НАШИ ОТЧЕТЫ - НАШІ ЗВІТИ - OUR REPORTS https://drive.google.com/drive/u/2/folders/0B4nK2WzGm24XUl8wV2RhNTlJY0U

Три хвилі моніторингу медіаосвіти у середніх школах України

Навесні-влітку 2017 року ERA на запит Internews Ukraine провела третю хвилю дослідження стану впровадження медіаосвіти в середніх школах України, які самостійно або в рамках експерименту Інституту соціальної та політинчої псиохології АПН України викладають курс медіаосвіти/медіакультури.

Пропонуємо витяг із останнього звіту:

Фактори, що можуть прискорити впровадження МО

  • Вчителі та координатори з ОІППО у 2016 році визначили наказ Міністерства освіти та науки як головний чинник подальшого і  широкого впровадження МО в українських школах. За це висловились 17 координаторів та 83 вчителя з 90 опитаних. Але МОН не поспішає видавати наказ, і дослідження 2017 року зафіксувало, що тільки половина  з 14 опитаних координаторів   і менше половини з 118 опитаних вчителів (50) вважають наказ допомогою та запорукою  подальшого розвитку МО. Таку думку можна пояснити як зневірою вчителів і координаторів у підтримці МОН, так і більшою сміливістю та впевненістю у власних силах.
  • Другим фактором прискорення 67 вчителів вважають  «Створення професійного об’єднання/асоціації для обміну досвідом та обговорень учбових матеріалів з МО/МГ». У 2016 році друге місце посіла «фінансова підтримка для розробки матеріалів з МО». Зауважимо, що вчителі відчувають необхідність об’єднуватись, тому що досвід, який накопичено, має бути обговорено, удосконалено та поширено саме через професійне середовище. Що стосується фінансової підтримки, то, мабуть, на неї вже не розраховують.
  • Систематичне підвищення кваліфікації було названо третім з найвпливовіших факторів для успішного поширення медіа – освіти. Регулярні обміни досвідом, семінари та конференції для вчителів, а також можливості переймати міжнародний досвід шкільної медіаосвіти стануть додатковим чинником активізації впровадження медіаосвіти в школах України та піднімуть фаховий рівень вчителів.

Подальші перспективи

Перспективи у розвитку медіаосвіти істотним чином не змінились порівняно із результатами попередніх досліджень. Експерти підтвердили, що для успішного впровадження МО та поширення його на шкільну освіту в цілому необхідно розвивати всі напрямки – організаційний, методичний і комунікативний. Зокрема, необхідним є (1) широке впровадження курсу з медіапедагогіки в вищих учбових педагогічних закладах України; (2) чітке наукове визначення деяких нових практик медіаосвіти, зокрема, інтеграції в інші предмети; (3) створення інтерактивного електронного підручника для учнів, доступного через Інтернет; (4) створення об’єднання вчителів-викладачів МО на постійній основі для консультацій та обміну досвідом; (5) фінансова підтримка вчителів, які розробляють матеріали з МО та розвивають нові формати навчання.


What for do you use English ?

According to ERA study  the participants of educational process  use English for :

Understanding Benefits of ME/ML

Students expressed different views on the benefits they received from the media education course while  they were  communicating with ERA experts.

Some  students described the benefits of learning ME/ML as related to the needs and demands of our time, where media education is becoming “one of the most essential areas to study.” “We cannot survive without media culture today” (Mykolaiv).

Secondary school students often associated the benefits of learning media education course with the following topics:

  • Countering information manipulation: “I pay attention to inaccuracies and exaggerations in how information is presentatied on TV and online.” (Khotiv) “The main goal is to resist the manipulative means used by mass media” (Poltava).
  • Preventing cybercrimes: “Avoid cybercriminals.” “Do not post personal photos or personal information, do not threaten or blackmail people anddo not use links to unknown websites” (Poltava).
  • Skills in searching and managing information: “When I use the internet, I know how to browse and perceive information.” (Khotiv), “The quality of [my] perception is better and the amount of free time increases.” (Mykolaiv).
  • Distinguishing types and methods of information presentation: “When you watch news programs, it is interesting to notice which means of information presentation is used.” “Communicating with people, you can define different types of information” (Khotiv).
  • Skills and abilities to communicate, discuss, argue and express personal opinion: “We learned how we can express our views andcommunicate with other people.” (Khotiv).
  • Stimulus to create something new, original, personal: “It is very exciting; you want to create something new, very interesting.” (Pohorilovo), “We participated in the journalism contest. There was a festival of media in schools, where pupils from all schools in the city presented their work” Dnipro (Dnipropetrovsk).
  • Acquiring new knowledge of computer programs to process information: “Studying programs to make videos and ads, editing programs for photos/pictures and creating collages” (Pohorilovo).
  • Training in critical approaches to information analysis and developing critical thinking: “Checking several sources, learning  who is presenting information.n” (Mykolaiv), “Those who do not study [ME] lose in regards to critical thinking development, objectivity and they are not protected from inaccurate information” (Mykolaiv).

Наскільки корисні для вас уроки з медіа-освіти ?

Представляєм Вам думки учнів, які вони висловлювали,  оцінюючи  користь від курсу медіа-освіти під час спілкування з експертами Європейської дослідницької асоціації.

Частіше за все  користь  від медіа-освіти учні пов’язують з потребами і вимогами сучасності, в яких медіа-освіта перетворюється на “одну із найважливіших наук”, “Без медіа-культури сьогодні не можливо вижити” (Миколаїв).

Найчастіше усвідомлення користі при вивченні медіа-освіти пов’язується учнями із такими можливостями:

  • Запобігання маніпулюванням інформацією: “Звертаю увагу на неточності та перебільшення у подачі інформації на ТБ та в Інтернет” (Хотів) “Основна мета – не піддаватися маніпулятивним засобам, які використовуються ЗМІ” (Полтава).
  • Запобігання кіберзлочинству: “Не потрапити на злочинців у мережі” “Не викладати фото, не викладати інформацію про себе, не погрожувати людям, не шантажувати, не переходити по невідомим посиланням” (Полтава).
  • Вміння шукати і працювати із інформацією: “Коли захожу в Інтернет, вмію шукати й сприймати інформацію” (Хотів), “Збільшується якість сприйняття інформації, збільшується кількість вільного часу” (Миколаїв).
  • Розрізнення видів і способів подачі інформації: “Під час перегляду новин цікаво дивитись і розуміти які способи передачі інформації застосовуються”, “При спілкуванні з людьми, розрізняю різні типи інформації” (Хотів).
  • Вміння спілкуватись, дискутувати, висловлювати та аргументувати власні думки: ”Вчимося висловлювати власну думку. Спілкуватись.” (Хотів),
  • Стимул для створення чогось нового, творчого, власного: “Дуже захоплює, хочеться створювати щось нове, дуже цікаво” (Погорілово), “Брали участь у конкурсі журналістів. Був фестиваль медіа-шкіл, де виставлялись роботи школярів з усього міста” (Дніпропетровськ)
  • Отримання нового знання через освоєння комп’ютерних програм для обробки інформації: “знайомство із програмами для створення відео та реклами, освоєння фоторедакторів, створення колажів” (Погорілово).
  • Формування критичного підходу до аналізу інформації та критичного мислення: “Перевірка декількох джерел, дізнатися про те, хто цю інформацію готував” (Миколаїв), “Ті, хто не вивчає втрачають критичність мислення, об’єктивність, незахищеність від неправдивої інформації” (Миколаїв)

Journalists-investigators’ experience with the access to information

Since 2007 ERA  conducted an expert survey of journalists -investigators who publish their investigative reports in the different types of Ukrainian media. An expert group has been changed, new issues appeared, but retaining the character of the monitoring study, we ask a number of questions which indicate the actual journalistic experience regarding access to information. We present you some results of a telephone survey of 137 journalists –investigators in 2016:

Журналісти- розслідувачі про доступ до інформаціі

Європейська дослідницька асоціація , починаючи з 2007 року проводить експертне опитування журналістів, які проводять журналістські розслідвання та оприлюднюють їх в українських ЗМІ. Змінюється експертна група, з’являються нові питання, проте , зберігаючі моніторинговий характер дослідження, вже багато років ми ставимо журналістам низку питань, відповіді на які свідчать прое реальний досвід  доступу до інформації. Представляємо Вам деякі результати  телефонного опитування 137 журналістів -розслідувальників у 2016 році:

  • Переважаюча більшість журналістів 90% зверталися в органи влади з офіційними інформаційними запитами.
  • Переважаюча більшість журналістів (76%) отримували відповіді не в повному обсязі чи не по суті інформаційного запиту. 18% респондентів відповіли, що вони отримували відповіді в повному обсязі. Найбільше журналісти невдоволені обсягом наданої інформації.
  • Журналісти оцінювали доступ до інформації за чотирма критеріями за п’ятибальною шкалою – оперативність, достовірність, доступність, повнота інформації. Середній бал склав 3,22. Найвищу оцінку у 2016 році  отримала оперативність інформації – 3,4 бали. Далі за рейтингом слідують доступність та достовірність інформації (3,23 та 3,14 бали відповідно), повнота інформації (3,1).

Як сприймають ВПО якість журналістських робіт про свої проблеми та життя ?

Якість інформаці – це правдивість, точність , повнота. Ознайомтесь з думками внутрішньо переміщених осіб, які вони висловили під час фокус-групових дискусій в Краматорську і Артемівську. Ці люди різного віку  проживають на підконтрольній Україні території і відчувають, що журналістам не вистачає професіоналізму та знання їх  реальних проблем.

  • На думку респондентів журналісти дуже поверхово представляють й описують проблеми ВПО, що формує загальне враження про кількісний вимір інформації при відсутності його змістовної наповненості: “что-то ляпнуть о переселенцах, галочку поставить“.
  • Матеріали, які можна зустріти у ЗМІ, висвітлюють проблеми переселенців лише фрагментарно й однобічно. Підхід через розповідь про поодинокі випадки успішної адаптації не сприяє розкриттю всіх існуючих проблем: “Если и освещают, то это только какие-то индивидуальные случаи“.
  • Слабкою рисою журналістських матеріалів про переселенців також є те, що вони зосереджуються на чомусь позитивному, уникаючи проблемних ситуацій та конфліктів, представляючи проблему однобічно: “вот когда переселенцы вышли на митинг – это не освещали. Те, кто успешен – о тех показывали, а про проблемы не сказали ничего“.
  • Матеріали по проблемах ВПО страждають також на значні неточності. Так, один із учасників дискусії наводив приклад про те, як журналісти, взявши у нього інтерв’ю, абсолютно перекрутили історію його родини: “Прочитал – как будто это не обо мне, а о ком-то другом“.